ПИСЬМЕННИК ШИРОКОЇ ДУШІ

115 років від дня народження Анатолія Івановича Шияна 

(1906 – 1989), українського письменника, драматурга

    5 квітня 1906р. народився Анатолій Іванович Шиян в українській слободі Борисівці на Білгородщині у родині селянина-маляра. Рідна слобода стала прообразом селищ, у яких розгорталися головні події творів письменника, — від ранніх оповідань, першої повісті “Баланда” (1930), де показане велике селище Слобода, і до роману “Гроза” (1936), який розповідає в основному про слободу Борисівку.

    Хоча молодий А. Шиян спершу й віддав перевагу лісництву, але вже в студентські роки літературне покликання настійно захоплює його. Ще під час навчання в лісотехнічному інституті (який він успішно закінчив у 1929 році), юнак дедалі активніше включається в літературне життя: входить до київської групи “Молодняк”, запально відстоює молодняківські позиції в гарячих творчих дискусіях того часу, робить перші спроби писати. Протягом 1930 — 1932 pp. побачило світ шість оригінальних збірок нарисів, оповідань, повістей. Одним з примітних ранніх оповідань є “Імандра” (1930).

    Звертався А. Шиян і до драматичного жанру (п’єси “Дружба”, “Коні”, 1933). Проте помітного успіху він тут досягне вже значно пізніше: в 50 — 60-і роки, коли вийдуть його історична драма про боротьбу козаків за волю і незалежність рідного краю під проводом легендарного отамана війська Запорозького Івана Сірка — “Де тирса шуміла” (1961), особливо ж — п’єси-казки для дітей “Івасик-Телесик”, “Котигорошко”, “Іван-мужицький син”, “Летючий корабель” та ін.

    У роки Великої Вітчизняної А. Шияна направляють у фронтову пресу,де його пристрасна публіцистика, оповідання друкувалися в армійських і центральних газетах, звучали по радіо, виходили окремими книжками — “Розплата” (1941), “Не здаюсь!”, “Землею рідною” (1942). Правдивим художнім документом про боротьбу наших патріотів у ворожому тилу була й видана невдовзі по війні документально-нарисова книжка “Партизанський край” (1946), а згодом вийшов роман “Хуртовина” (1979 — 1980), який 1980р. було відзначено літературною премією імені Андрія Головка.

У Києві мешкав у будинку письменників Роліті. Помер у 1989 році. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Твори Шияна Анатолія:

Бабуся і онук

Баланда

Біля великої води

Бусли летять до лісу

Вечірня пісня

Гроза

Де ви, сини мої?

Де тирса шуміла

Іван — мужицький син

Івасик-Телесик

Імандра

Козачок

Котигорошко

Лелеки

Любов

Мар’яна

На лузі

На острові Бірючому

Озерянки

Олеся

Партизанський край

Санто

Сестри

Син зачарованої Десни

Сіре каченя

Старший брат

Тиха обитель

Тишко

У лісі

У царство свободи

Ще треті півні не співали

Твори, які знаходяться в центральній бібліотеці ім.Ю.Словацького:

Шиян А.І. Твори в 3 – х. томах Т.1. Гроза: Роман; Мар’яна: Повість [Текст] / А.І. Шиян. – К.: Дніпро, 1986. – 526с.

Шиян А.І. Твори в 3 – х. томах. Т.2. Хуртовина: Роман. Кн. 1,2 [Текст] / А.І. Шиян. – К.: Дніпро, 1986. – 727с.

Шиян А.І. Іван – мужицький син: Казка: Оповідання: Повість [Текст] / А.І. Шиян. – К.: Веселка. 1986. – 222с.

Шиян А.І. Казки та оповідання [Текст] / А.І. Шиян. – К.: Веселка, 1976. – 148с.