" Чорна спадщина Чорнобиля"

32-а річниця Чорнобильської трагедії тривожно відлунює в небайдужих серцях. Зав. бібліотекою с. Горинка Л.Роговська побувала в родинах "ліквідаторів" ,де нелегкі спогади стали пізнавальними для внуків. А в книгозбірні горіли свічі пам'яті та застерігали від техногенних катастроф книжкові викладки.

Знайомство з бібліотекою

Першокласники ЗОШ №3 разом із своїми вчителями завітали до центральної бібліотеки для дітей, щоб познайомитися з Книжковим світом. Ці діти роблять перші самостійні кроки в читанні. Позаду залишилось вивчення абетки, основи складання слів, навчання будувати речення, отож поступово зростає роль тексту. Щоб діти полюбили книжку, хотіли приходити до бібліотеки і були в ній якомога довше бібліотекар О.В.Костовецька ознайомила їх з бібліотекою, розповіла про вибір книг самостійно, про авторів та ілюстраторів книг, провела подорож до країни «Журналії».Весело та жваво відповідали школярі на запитання казкових вікторин.

«Відновлення культурної спадщини»

Під такою назвою 11квітня 2018 року на базі центральної бібліотеки ім. Ю. Словацького відбувся семінар , на якому обговорювалися шляхи розвитку туристичної інфраструктури Кременецького району.
Упродовж семінару працювала творча лабораторія, де учасники (у тому числі і бібілотечні працівники району) ділилися на групи, кожна з яких намагалася якомога краще представити м. Кременець, як культурний продукт. 
\Щороку Кременеччину відвідують понад 1 млн. туристів, ця цифра є неофіційною. Проте її підтверджують екскурсоводи, котрим у розпалі туристичного сезону чи не щоденно випадає нагода порахувати кількість туристів.

" АКВАРЕЛІ ЙОГО ДУШІ "

(ДО 130 РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ  ХУДОЖНИКА ІВАНА ХВОРОСТЕЦЬКОГО)

Ів                                                                                                                                                                          
             Іван Федорович ХВОРОСТЕЦЬКИЙ народився 18 квітня 1888р. у с. Юридики біля Почаєва (тоді Кременецького  повіту, Волинської губернії). Багатодітна сім'я, батько  безземельний селянин, працював слюсарем на господарстві Почаївської Лаври. Це і змусило хлопця з  дитинства працювати, щоб заробити на прожиття. Пощастило ж юнакові в тому, що рідний дядько, котрий працював іконописцем  Почаївської Лаври, взяв його своїм учнем, що можливо  і визначило долю майбутнього художника. Закінчивши церковно-парафіяльну школу Іван Хворостецький теж пішов працювати до лаврської художньої майстерні, що була дуже помітною в мистецькому житті України, мала хорощі традиції, особливо іконопису та різьби по дереву. Незабаром І.Хворостецький став учнем відомого  живописця, випускника Петербурзької Академії  мистецтв Андроника Лазарчука, котрий на той час працював  викладачем малювання в Кременецькому комерційному училищі і одночасно розписував церкви на Волині і у Почаєві.  А.Лазарчук  був доброзичливим і  щирим учителем, тому їх спільна праця стала  корисною для навчання дуже здібного учня.             Із 1906 р.  І.Ф.Хворостецький  проживав у  Києві. Спочатку працював підмайстром у відомого живописця  Г.С.Крушевського, з яким був знайомий ще із 1904 р.   з ним  він брав участь  у розписах  інтер'єрів церкви в с. Пустовійтове Кременецького  повіту та собор у м.Біла Церква. Згодом молодий Хворостецький вступив і успішно закінчив художнє училище, а пізніше й Київський  художній інститут. Серед багатьох викладачів училища і інституту помітний вплив на творчість Хиоростецького мали  Ф.Кричевський  і земляк із Тернопільщини, один із засновників  Українського манументального мистецтва  М.Бойчук.  Дипломна робота  І.Хворостецького  “Комсомолка на селі”  (1927 р.), написана  через рік картина  “Пралі” роблять його відомим не тільки серед художників  і шанувальників Києва, але й  на Україні.  У 40-50 роках  І.Хворостецький  мешкав у Почаєві, тому серед  робіт того періоду переважають пейзажі рідного краю ; “Пасіка”  , “Мальви” ,  “Почаївський мотив” ,  “Околиці Кременця”. Особливо була плідна  праця художника в останні роки       життя.             У фондах Кременецького краєзнавчого музею зібрано багатий  матеріал про життєвий і творчий шлях видатного земляка. І.Хворостецький своєю  творчістю зробив помітний внесок у розвиток українського образотворчого мистецтва, будучи художником — педагогом, передавав своїм учням  високу професійну  майстерність  і виховав цілу плеяду сучасних українських  художників.  Хворостецького  вважають своїм учителем  такі знані художники як — Б.Репопорт,  В.Сидорук,  І.Браславський,  О.Вовк,  Л.Мітяєва,  архітектор  М.Катернога,  доктор архітектури професор Ю.Асєєв  і багато інших відомих митців  пензля  і  різця.      Нещодавно у Кременці відкрили виставку присвячену 130-річчю від дня народження місцевого художника Івана Хворостецького. На ній показали понад тридцять творів живопису. Двадцять три картини належать самому Хворостецькому, решта – роботи друзів художника та його учнів: Володимира Сидорука, Мусія Катерноги. 

       Посмертно Іван Федорович залишив понад двісті полотен, з яких 23 зберігають у фондах Кременецького краєзнавчого музею. Інші роботи митця є в музеях Тернополя, Києва, Сімферополя і Почаєва. У краєзнавчому музеї планують зробити відцифрований каталог робітхудожника. А у Почаївському музеї є ціла експозиція, присвячена творчості Івана Хворостецького.

                                                           Шановні читачі! 
Незабаром на землю зійде чудове свято Великодня, святе і чисте, як безхмарне весняне небо. Срібні голоси церковних дзвонів сповістять світу про урочисту подію Воскресіння Христового і лунатимуть звідусіль щирі вітання «Христос Воскрес!», «Воістину Воскрес!». 
Колектив Кременецької центральної районної бібліотеки для дітей зичить Вам доброго здоров’я, сімейної радості у Великодній світлий час.

                           Великдень - свято!  Приберім свій двір і хату. 

Зав. бібліотекою с. Горинка Л.Роговська прийняла участь у міроприємстві - акції по благоустрою. З ініціативи директора музичної школи Світлани Богуславської, силами педколективу було здійснено прибирання прилеглої до закладів культури території. "Зробімо наш край чистішим, а місце роботи охайним!"