«Роман Бжеський відомий і невідомий»

                             Біографічна довідка               

                (До 130 річчя від дня народження)

                              

                                         

То який же слід залишив по собі Роман  Бжеський в українській історії?

    Роман Бжеський був ерудит і глибокий знавець національної тематики в історії, політиці, культурі, був надзвичайно творчою людиною - філософ і літературознавець, публіцист і поет ,художник, журналіст і видавець. Його перу належать 125 книг із різних галузей знань. На жаль, його особистість залишається все таки  маловідомою, хоча свого часу Роман Бжеський ще й  брав участь у творенні українського війська, воював добровольцем у лавах Січових стрільців і мав славу безкомпромісного полеміста.

     Академік Ярослав Дашкевич писав: «Ця людина, її творчість не заслуговують на забуття. Роману Бжеському належить відповідне місце також в українській історіографії консервативного націоналістичного напряму, і місце все ж таки не останнє».

     Роман Бжеський походить із польського роду. Народився він 23 березня 1894 р. в Ніжині на Чернігівщині у польсько-українській родині. Батько Стефан Бжеський був інженером, мати Олена походила зі старшинської родини Грищенків, бабця Юлія Пивинська була родичкою Миколи Гоголя. У 1916 році Роман закінчив Чернігівську гімназію з військовою спеціалізацією в чині старшого унтер-офіцера. У період навчання в гімназії увійшов до таємної молодіжної організації «Братство самостійників».

      Коли розпочалася Українська революція 1917 року, Роман Бжеський долучився  до організації в Чернігові українського полку ім. гетьмана    П.Дорошенка.

     У червні 1917 на Другому військовому з'їзді у Києві запропонував підняти повстання проти Росії. Був уповноважений від Української Центральної Ради організувати державне життя у Кролевці, згодом – у Літині на Вінниччині.          Працював урядовцем у загальному департаменті Генерального секретаріату внутрішніх справ.

     Після окупації України червоними полками Муравйова Роман Бжеський воював у Першому курені Січових стрільців, під командуванням сотника Василя Кучабського. За гетьманування Павла Скоропадського працював у міністерстві внутрішніх справ.

     На початку 1920 року Романа Бжеського ув’язнила радянська влада. Йому вдалося втекти із в’язниці й переїхати на Волинь. Так життєвий шлях його проліг до старовинного  Кременця, де  він проживав у 20-40 роках ХХст. у власноруч збудованому будинку, під горою Воловиця і працював директором української книгарні повітового товариства «Просвіта».

   Був одним із активних діячів її повітової управи у Кременці. Вдома єдиним багатством у нього були книги, вони займали усі кімнати будинку, кременчани-старожили досі пам’ятають і згадують про велику і цінну бібліотеку. Тут у Кременці , у будинку під Воловицею вирувала творча праця Р.Бжеського, тут писались десятки статей, нарисів, рецензій, сотні віршів, які згодом друкувались у «Літературно-науковому віснику , «Літописі Червоної калини», інших часописах. Роман Бжеський особливо пишався бібліотекою зібраних ним книжок, яка нараховувала немалу кількість ,були серед них і особливо вартісні.

   У Бжеських часто гостював видатний український письменник і публіцист Улас Самчук. Він був ще й хрещеним батьком старшої доньки Бжеського Маргарити. Про це письменник згадував у спогадах «На білому коні» та «На коні вороному». Дружба із У.Самчуком продовжилась на роки, коли проживали сім’ї  у Німеччині,а пізніше за океаном (Бжеські переїхали до США, а Самчуки до Канади).

    Життя було не особливо прихильне до родини Бжеських. Прийшлося пережити гоніння, поневолення і розлуку, відбування батька родини в концтаборі, пошуки родини через Червоний Хрест ,і тільки з часом вони знову були усі разом. У 1950 році родина виїхала до Америки, у м. Детройт , де прожили понад 30 літ.

    Помер Роман Бжеський на 88 році життя , 4 квітня 1982р. Похований на цвинтарі Бавнд-Брук, що у штаті Нью-Джерсі.

    Творчість Р.Бжеського багатогранна, одна з них- поетичний дар. Він був поетом у душі і серці і написав сотні віршів, які  видав окремою збіркою «Говорить серце…» (1962р.),але це далеко не вся його поетична спадщина.

    Не можна не згадати про Романа Бжеського-художника. Як пристрасний маляр він написав у Кременці чимало картин, зокрема: «Вид з вікна на Замкову гору», «Схід сонця із-за Замкової гори, «Кладка». Малював він будучи і в таборі для переміщених осіб, а також і в США. Частина картин його збереглася у доньок Маргарити та Лариси. Бжеський також створив галерею портретів, які писав на замовлення, продаючи, щоб якось прожити з сім’єю.

   Велику бібліотеку Романа Бжеського майже всю придбав книгознавець із США,українець Микола Климишин. Проте найцінніші книги з дарчими надписами письменників та учених зберігаються у доньки Лариси в канадійському місті Вінніпег. Ряд книг привезено до Кременця і передано в краєзнавчий музей (зокрема до зали «Українська діаспора»).   

   Невідомий Роман Бжеський повернувся в Україну, але вже після смерті. У соті роковини від дня його народження на будинку, де він жив і творив упродовж 1920-1940 років відкрито меморіальну таблицю.