«ЖИВОПИСНИЙ СВІТ

                     ОЛЕКСИ ШАТКІВСЬКОГО»

                  

                                      (до 110 річниці з дня народження)

 Невисокий на зріст чоловік, із лагідним поглядом і цікавими розповідями про себе та інших, у пороховику та незмінно чорному береті. Таким запам’ятали Олексу Шатківського колеги-викладачі та студенти Інституту прикладного та декоративного мистецтва, Українського поліграфічного інституту ім. І.Федорова та училища прикладного мистецтва у Львові. «В українське мистецтво він прийшов у 30-ті роки, коли в середовищі художників активно велися пошуки свого, національного стилю. Олекса Шатківський великою мірою став українським імпресіоністом. Його полотнам властива м’якість барв, рвана, легенька, повітряна лінія. Значний вплив на творчість справили великі українські художники — Іван Труш та Олекса Новаківський.

Олекса Якович Сміх-Шатківський народився в місті Почаїв, Тернопільської області 28 травня 1908р. Урочисто-лірична краса монастирського містечка, відображена ще в акварелях молодого Тараса Шевченка, напевно, вплинула на чутливу натуру — і першими уроками творчості стали уроки малювання, які проводив шкільний учитель О. Цікутський.

Після завершення шкільних студій доля приводить вісімнадцятирічного юнака до Почаївської іконописної школи. Винагородою за наполегливість у навчанні виявилася можливість годинами оглядати в Успенському соборі твори  Костянтина Вілляні -  італійського художника, котрий працював на Волині у ХVIII ст., а також полотна відомого львівського художника Луки Долинського , нагородженого за свої успіхи імператрицею Марією - Терезією коштовним перснем, виконані на початку ХІХ ст. Згодом, відчувши в юнакові талант художника, його направили до Варшави, де той, успішно склавши у жовтні 1931 року вступні іспити, став вільним слухачем відділу малярства Академії красних мистецтв. Навчався він там протягом 1931-1939 років .  Його вчителями були Скочиляс, П. Прушковський, Л. Вилучковський. Олекса був членом групи “Спокій”. Ще в студентські роки О. Шатківський експонував свої графічні твори на виставках українського мистецького об’єднання «Спокій» у Варшаві та Інституті пропаганди мистецтв у Львові, Рівному, Луцьку: аркуші «Дроворуби», «Швачка», «Бабуся»,«Селянин із Почаєва».

Завершивши навчання дипломною роботою «Шарварок», у червні 1939 року молодий художник  одержує диплом Варшавської академії та повертається до рідного Почаєва.

Тут він вчителював та продовжу­вав художню практику. Після закінчен­ня війни працював у Тернопільському драматичному театрі.  Від 1946 року жив у Львові, викладав в Інституті при­кладного та декоративного мистецтва, Українському поліграфічному інсти­туті ім. І. Федорова та училищі при­кладного мистецтва ім. І. Труша . Наприкінці 1950-х років у малярській манері майстра відбулися суттєві змі­ни, він створив неперевершені за силою образності зразки живописних та графічних творів. Поряд із основними темами — ліричний пейзаж, натюрморти (переважно квіти) — він звертався до зображення портретів класики української культури, великих постатей української історії, народних звичаїв.

    Краєвиди Олекси Шатківського виявляють майстерність митця-колориста, яка базується на вмінні гармонійного поєднання основних і доповнюючих кольорів, витонченому співставленні теплих та холодних тонів, відчутті колористичної домінанти в композиційному рішенні того чи іншого краєвиду. Поряд із основними темами – ліричний пейзаж, натюрморт, переважно квіти – автор звернувся до зображення портретів класиків української культури, історичних постатей, народних звичаїв.

Помер Шатківський у Львові 28 червня 1979р. В 2004 Інститут Колекціонерства Українських Мистецьких Пам’яток при Науковому Товаристві Шевченка та видавництво “Оранта” Львів-Київ, видали альбом Олекси Сміх-Шатківського з ілюстраціями 170 праць художника.

Велика і розмаїта творча спад­щина митця належить до провідних у розвитку національного мистецтва другої половини XX сторіч­чя. Упро­довж цілого свого творчого життя Олекса Шатківський бачив себе у мистецтві без фіксованого розмежу­вання між практикою маляра і графіка. У цьому сенсі його творчий доробок не є ви­нятковим прикладом в історії українського мистецтва, але наочно ілюструє рідкісну цілісність авторської світоглядно-естетичної позиції – в ширшому розумінні слова, й однаковою мірою стосовно обох частин його мистецької спадщини – малярства і графіки, які нині вже належать до класичних надбань української культури XX століття.

Книги про Олексу Шатківського:

·         Олекса Сміх-Шатківський. Графіка.- Львів-Київ, Інститут колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ.- 2006.

·         Роман Яців. Олекса Шатківський та український мистецький гурток Спокій.- Львів, Растра -7.- 2013.