До 150-ліття від дня народження

 Євгенії Ярошинської

Євгенія Ярошинська народилася 18 жовтня 1868 року в с. Чуньків (тепер — Заставнівського р-ну Чернівецької обл.) в сім’ї сільського вчителя. В школі батька закінчила початкове навчання, після якого завершила шість класів у Чернівцях (1882). Під її впливом почала писати вірші та прозу німецькою мовою, у віденській «Цікавій газеті» надрукувала першу повість «Жіноче серце» (1886) та оповідання «Кузен Фріц» (1887).

1887-го вона стає членом товариства «Руська школа». Як і більшість буковинських письменників того часу (Ю. Федькович, С. Воробкевич, О. Кобилянська), свою літературну діяльність розпочала німецькою, але перейшла на українську мову. Її статті й оповідання охоче публікували львівський ілюстрований літературно-науковий журнал «Зоря», віденська газета «Руська правда», часописи «Дзвінок», «Буковина», «Народ» і «Батьківщина. 1886-го в «Бібліотеці для молодіжи» були опубліковані зібрані письменницею прислів’я. Ю. Федькович надрукував її оповідання «Уроєна слабість».

Художня спадщина письменниці не надто велика: більш, ніж три десятки оповідань, новел, «образків», дитячих казок, кілька повістей. Головна їхня тема — народне життя та незавидне становище української інтелігенції.

Центральним твором прозаїка, що утвердив її в рідному письменстві, стала повість «Перекинчики» (1902).. Письменниця стояла на засадах чесноти, правоти та вірності. Її дитячі оповідання, опубліковані «Бібліотекою для молодіжі», «Дзвінком» і видані окремо в 1901-1907 рр. відтворюють тяжку долю простолюду («Найбільший скарб», «Розумна Настуня»). Культивувала письменниця не без успіху і жанр літературної казки («Королівство оводів», «Квіти» й інші). Ярошинська була активним дописувачем газети «Батьківщина» та журналу «Народ» (статті про демократичну інтелігенцію, етнографічно-побутові нариси). З художніми творами, крім «Буковини», виступала в «Зорі», «Літературно-науковому віснику», «Зернах», «Ділі», «Буковинському календарі».

Творча спадщина письменниці, життя якої передчасно обірвала хвороба, становить помітний набуток української літератури на межі ХІХ і ХХ ст. Результати своїх досліджень і роздумів щодо виховання дівчат у буковинських сім’ях Ярошинська публікує в німецькомовному педагогічному журналі «Буковинська школа» (1904). А її творчість становить помітний набуток в українській літературі.

21 жовтня 1904-го у віці 36 років Євгенія Ярошинська несподівано пішла з життя через перитоніт. Померла у місцевому шпиталі, похована в Чернівцях.