7 грудня - відзначається всесвітній 

день української хустки!!! 

 ХАЙ ЖИВЕ КОЗАЦЬКА ДОЛЯ, 

ХАЙ ЖИВЕ КОЗАЦЬКИЙ ДУХ!!!

    Про те, хто такі запорожці, про державну діяльність українських вояків, їх героїчну звитягу, походи, про життя та побут козаків на Січі, про славні звичаї, традиції та легенди можна дізнатися зі сторінок історичної, художньої та довідкової літератури. Читачі публічної бібліотеки ім.Ю.Словпцького можуть ознайомитися з книгами, які дозволять зануритись у неймовірну атмосферу славних героїчних часів козацької доби.

 

“Сьогодні, мов зоря, він сяє Україні…”

Франкова доля – дуб посеред поля

Для звідусіль громів і блискавиць,

Якого вільна мучила неволя,

А він не гнувся і не падав ниць…

Р.Пастух

    Цього року, 27 серпня виповнюється 165 років від дня народження та 105 років від дня смерті великого українця, прозаїка, поета, публіциста, перекладача, мовознавця, літературного                                                                                      критика, вченого, громадського і політичного діяча Івана Франка.

З хроніки життя Івана Франка:

27.08 1856 — народився в селі Нагуєвичах (Дрогобиччина Львівської області)

1875 — студент Львівського університету

1877 — арештований за ведення соціалістичної пропаганди (відбув 8-місячне ув'язнення)

1878 — повість «Boa constrictor»

1880 — вдруге заарештований (відбув 3-місячне ув'язнення), через політичні переслідування зупиняє навчання в університеті

1880 — пише політичні поезії «Не пора…», «Вічний революціонер»

1880 — повість «Борислав сміється»

1885-1886 — поїздки до Києва й одруження з О.Хоружинською

1887 — поетична збірка «З вершин і низин»

1890 — філософська казка «Лис Микита»

1891-1892 — продовження навчання в Чернівецькому та Віденському університетах

1892 — роман «Для домашнього вогнища»

1893 — захист докторської дисертації у Віденському університеті

1893 — драма «Украдене щастя»

1894 — з приїздом до Львова М. Грушевського активно співпрацює з НТШ (Наукове Товариство Шевченка)

1895 — роман «Основи суспільности»

1896 — вершинна збірка поезій «Зів'яле листя»

1896-1910 — 5-томне наукове видання «Апокрифів і легенд з українських рукописів»

1897 — збірник філософської лірики «Мій Ізмарагд»

1898 — відзначення 25-річного ювілею творчості

1899 — один із засновників Національно-демократичної партії (до 1904 року, коли повністю відійшов від політичної боротьби)

1900 — збірка віршів «Із днів журби»

1905 — поема «Мойсей»

1906 — збірка «Semper tiro»

1906 — обраний Почесним доктором Харківського університету

1910 — завершив «Нарис історії української літератури»

1913 — всеукраїнське відзначення 40-літнього ювілею творчості

1915 — подання до Нобелівського комітету матеріалів на здобуття престижної міжнародної премії

28.05 1916 — смерть у Львові.

 Література, яка знаходиться в центральній бібліотеці ім. Юліуша Словацького:

Франко І.Я. А в коваля серце тепле [Текст]: Вірші / І.Я.Франко. – К.: Веселка, 1992. – 32с.,іл.

Франко І.Я. Абу – Касимові капці [Текст]: Арабська казка / І.Я. Франко. – К.: Махаон, 2003. – 112с.

Франко І.Я. Балади і розкази [Текст] / І.Я. Франко. – Львів: Тзов «Простір М», 2007. – 272с.

Франко І.Я. Борислав сміється [Текст]: Повість / І.Франко. – Львів: Каменяр, 1975. – 248с.

Франко І.Я. Веснянка [Текст]: Вірші / І.Я. Франко – К.: Веселка, 1976. – 16с.

Франко І.Я. Вічний революціонер [Текст]: Вірші та поеми / І.Я.Франко. – К.: Веселка, 1981. – 208с.

Франко І.Я. Вибрані твори [Текст] / І.Я.Франко. – Львів: Каменяр, 1981. – 415с.

Франко І.Я. Ворони і сови [Текст] / І.Я. Франко. – Київ: Видавець Вадим Карпенко, 2003. – 48с.

Франко І.Я. Гримить [Текст]: Вірші та поеми / І.Я.Франко. – К.: Рад.школа, 1986. – 670с.

Франко І.Я. Грицева шкільна наука [Текст] / І.Я. Франко. – К.: Школа, 2009. – 240с. – Хрестоматія школяра.

Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50 – ти томах. Т.51 [Текст]: прозові переклади, 1876 – 1912 / І.Я. Франко. – К.: Наук.думка, 2008. – 992с.

Франко І.Я. З вершин і низин [Текст]: Поезії, поема / І.Я.Франко. – К.: Веселка, 1992. – 189с.

Франко І.Я. Захар Беркут [Текст] / І.Я. Франко. – Харків: Віват, 2018. – 192с.:іл.

Франко І.Я. Земле, моя всеплодющая мати…[Текст]: Вірші, оповідання, казки. – К.: Веселка, 2000. – 399с.

Франко І.Я. Зібрання творів у 50 – ти томах [Текст]: Покажчик купюр / І.Я. Франко. – К.: Наук.думка, 2008. – 336с.

Франко І.Я. Зів’яле листя [Текст]: Лірична драма / І.Я. Франко. – Львів: Каменяр, 2004. – 184с.

Франко І.Я. Казки [Текст]: Лис Микита; Коли ще звірі говорили / І.Я.Франко. – К.: Веселка, 2008. – 215с.

Франко І.Я. Каменярі [Текст]: Вибрані твори / І.Я. Франко. – К.: Веселка, 1971. – 303с.

Франко І.Я. Королик і Ведмідь [Текст] / І.Я. Франко. – К.: Видавець В.Карпенко, 2003. – 16ст.

Франко І.Я. Лель і Полень [Текст]: Сучасна повість: Для ст.шк. віку / І.Я. Франко. – К.: Веселка, 2005. – 198с.: іл.

Франко І.Я. Лисичка і Журавель [Текст] / І.Я. Франко. – Харків: Вид – во «Ранок», 2017. – 112с.

Франко І.Я. Мойсей [Текст]: Поема: Перехресні стежки: Повість / І.Я. Франко. – К.: Наукова думка, 2001. – 384с.

Франко І.Я. Осел і Лев [Текст]: Казка / І.Я. Франко. – К.: Веселка, 1983. – 16с.

Франко І.Я. Поема про створення світу [Текст] / І.Я. Франко. – Київ: МАУП, 2003. – 120с.

Франко І.Я. Про Ватикан, унію та католицизм [Текст] / І.Я. Франко. – К.: Політвидав України, 1981. – 285с.

Франко І.Я. Ріпка [Текст]: Казка / І.Я. Франко; Худ. Р.Крамара: Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2008. – 14с.

Франко І.Я. Сайчине крило [Текст]: із записок відлюдника / І.Я. Франка. – Л.: Апріора,2012. – 88с.

Франко І.Я. Три міхи хитрощів та інші казки [Текст] / І.Я.Франко. – Харків: Ранок, 2015. - 60с.

Франко І.Я. Украдене щастя [Текст] / І.Я. Франко. – Харків: Фоліо, 2013. – 155с.

Франко І.Я. Фарбований лис [Текст]: Казка / І.Я.Франко. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2019. – 28с.

 

 УКРАЇНА - ЦЕ МИ!!!

Цього року виповнюється 30 років відтоді, як Верховна Рада України на позачерговій сесії 24 серпня ухвалила історичний документ виняткового значення для долі Українського народу – Акт проголошення незалежності України, яким проголошено незалежність України та створення самостійної держави.

Усім, хто цікавиться історією розвитку та становлення нашої держави, пропонуємо ознайомитись з рекомендаційним списком літератури.

     15 серпня в с. Плоске відбулося свято для малюків. Для дітей було проведено вікторини, загадки, конкурси з завідувачкою клубу Улянюк Марією та бібліотекаром Моронжук Аллою.

    Діти також побували з казковими персонажами у бібліотеці. Усі були в захваті.

        "Дитяча бібліотека в сучасній системі соціокультурних 

                                        комунікацій"

Семінар-тренінг за такою темою було проведено на базі центральної бібліотеки для дітей з бібліотекарями сільських бібліотек 20 липня.  Сьогодні бібліотеки трансформуються у соціокультурні, дозвілєві центри, і тому було розглянуто питання технології проведення масової роботи у  з читачами-дітьми. Паралельно з тим було надано практичні поради, щодо проведення масових заходів для дітей, як в цілому, так і в період літніх канікул, якими поділилась завідувачка дитячої бібліотеки Орина Старух. В загальному було визначено, що найбільш вдалими за формою проведення заходами є ті, що проходять з використанням технічних засобів-аудіо,відео та компютерної техніки.

  

 

 «З основним законом по життю»

28 червня в Україні відзначається державне свято - День Конституції України.

Прийняття Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність. Прийняття Конституції було найважливішим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.

Пропонуємо увазі користувачів віртуальну виставку , яка присвячена Дню Конституції.

«Через книжку цієї маленької жінки і вибухнула

Громадянська війна в Америці»

Авраам Лінкольн

 210 років від дня народження

 Гаррієт Елізабет Бічер-Стоу 

(1811-1896)

    Народилася Гаррієт Бічер у 1811 р. 14 червня в маленькому містечку Лічфілді (штат Коннектикут), де її батько був приходським священиком. Як і інші діти Лемана Бічера, виховувалася у християнській вірі й моралі, якої свято дотримувалася протягом усього життя. 

  Після закінчення школи для дівчаток (директором якої була її старша сестра) Гаррієт залишилась там і тривалий час працювала вчителькою. В 1832 році вона разом з сестрою і батьком переїхала  до Цинцинатті, де батько отримав пост керівника семінарії. Там Гаррієт познайомилася з літературними кругами міста. На одному із зібрань вона і зустріла свого майбутнього чоловіка з прізвищем Стоу, який працював професором  богослов'я в семінарії. У 1836 році Гаррієт Бічер вийшла  заміж. Чоловік підтримував літературні захоплення дружини.  

     В 1843 році виходить перша збірка письменниці — «Травнева квітка», яка не мала особливого успіху. В 1850 році Гаррієт переїхала в Брансуік (штат Мен), де її чоловік отримав  місце викладача в коледжі.

    Саме в цей час Гаррієт почала писати свій  всесвітньо відомий роман «Хатина дядька Тома». Першими поціновувачами цього твору були 10-12-річні діти письменниці, яким вона читала роман у рукописі.

     У 1851 році  роман почав друкуватися у вашингтонському тижневику «National Era», а в 1852 році був виданий. Вихід книги викликав великий суспільний резонанс - співчуття одних суспільних кіл і обурення інших.У перший же рік роман в Штатах розійшовся тиражем в 350 000 примірників, при цьому загальний тираж видань був 600000  примірників. Цей роман 35 разів видавався в Англії і був переведений на 20 іноземних мов. Українською його вперше видано 1918 року.

    Будинок в Брансуіці (штат Мен) де була написана книга знаходиться в списку найважливіших пам`яток США.

     Літературну діяльність Гаррієт продовжувала до кінця життя, але більш пізнім книгам не було дано повторити успіху «Хатини дядька Тома». 1853 року у відповідь на численні напади реакційної преси Бічер Стоу опублікувала «Ключ до «Хатини дядька Тома» — публіцистичний коментар до роману.У наступному романі «Дред, повість про Прокляте Болото» (1856) соціальні питання поставлені гостріше, ніж у «Хатині дядька Тома», але художньо він набагато слабший.

 У 1864 році Гаррієт переїхала в Харворд, де заснувала школу мистецтв (зараз – частина Харвордського університету).

 У віці 85-ти років Гаррієт Єлізабет Бічер Стоу померла в Харворді і похоронена на історичному цвинтарі а Академії Філліпса в Ендовері, Массачусетс.

10 цитат з роману «Хатина дядька Тома»:

•     Якщо не володієш собою, не берися панувати над іншими.
•     Раб завжди стає тираном, коли дориваються до влади.
•    Існує шосте відчуття - почуття свободи, у сто крат благородніше і розвиненіше інших.       Пересуватися, говорити, дихати, ходити, не віддаючи нікому звіту у своїх діях, не наражаючись на небезпеку!
•       Коли вам стає дуже скрутно, і все обертається проти вас, і здається, що немає сил терпіти жодної хвилини більше, ні за що не відступайте, саме в такі моменти настає перелом в боротьбі.
•      Наруга над людськими почуттями, прихильностями - ось що, по-моєму, найстрашніше в рабстві.
•        Глибину почуття не приховаєш, вона так чи інакше дасть про себе знати. Але ті, хто здатний глибоко відчувати, - найнещасніші люди.
•       Люди аж ніяк не прагнуть до непогрішною істині, їм куди простіше підганяти свої думки і вчинки під загальний ранжир.
•      Самі гіркі сльози над труною ми проливаємо через слова, які так і не були сказані, і вчинків, які так і не були здійснені.
•        Крапля за краплею, крапля за краплею, - з дурманячої монотонністю ... найтяжчий катування інквізиції в цьому і полягала. І робота, сама по собі неважка, перетворюється на тортури, якщо вона триває годину за годиною, з гнітючим одноманітністю, порушити яке людина не вільний.
•      Релігія! Хіба в церкві нас вчать релігії? Хіба те, що можна вертіти і так і сяк, піднімати вгору, жбурляти додолу, пхати в усі брудні закутки нашого черствого, зануреного в мирську суєту товариств, - це релігія? Хіба в мені - людині мирському - менше почуття справедливості і честі, менше уваги до людей, менше великодушності, ніж у вашій релігії? Ні! Якщо вже шукати її, так не в себе під ногами, а там - вище.

 7 травня на базі центральної бібліотеки ім.Ю.Словацького провідними інспекторами Кременецького РВ УДСНС Березовським В.С. та Сімаковим П.В було проведено навчальне заняття по користуванню вогнегасними на випадок пожежі. На занятті працівники бібліотек Кременецької ЦБС мали можливість ознайомитись з правилами поведінки на випадок пожежі ,та з навичками  користування вогнегасником.

 Таке різне кохання!

10 неповторних книг про любов,

 які вас здивують!!!

Гуменюк Н. Вересові меди [Текст]: роман / Надія Гуменюк. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. -320с.

Україна. Перша світова. Посеред дороги, що веде від волинського села до лісу, подружжя знаходить немовля... Минули роки. Сільська красуня Богдана Ясницька мріє про театральну сцену. Кинувши все, утікши навіть із власного весілля, талановита дівчина вирушає до першого українського театру на Волині — та назустріч своїй долі... Попереду — довге й бурхливе ХХ століття, сповнене карколомних подій та історичних зламів. І складне, напружене й яскраве життя сміливої і пристрасної жінки, у якому будуть справжня дружба й людська заздрість, болісні втрати та дивовижні знайдення, перемоги, поразки, таємниці, кохання... І медовий смак щастя.

Гнатко Д. Проклята краса [Текст]: роман / Дарина Гнатко. - Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. – 240с.

30-ті роки ХХ сторіччя. Полтавщина. У селі чутки розходяться швидко. За кілька днів усі дізналися, що за юною красунею Ганною упадає одружений чоловік. Чи не приворожила його ця дівка? Може, вона відьма, бо всі парубки без тями закохані в неї? Аби врятувати доньку від ганьби та пліток, родина відправляє дівчину до міста, де доля дарує їй зустріч з майором Дмитром Солодовим. Але на заваді їхньому щастю знову стає жіноча підступність…
Непроста історія кохання красуні та офіцера КДБ на тлі найдраматичніших подій української минувщини: голодомор, сталінські репресії.

Гнатко Д. Скеля червоного сонця [Текст]: роман / Дарина Гнатко. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2019. – 336с.

Заборонений плід завжди солодкий. Як і заборонене кохання. Зажадати чоловіка власної сестри… Чи ж могла уявити Феодося Тодорович, що її серце охопить така пристрасть до красеня-сотника? І що власна сестра стане перешкодою на її шляху. Мирослава не хотіла поступатися своїм коханням. Але й Феодося не збиралася відступати. Того дня, на скелі, її пальці сталевим намистом зімкнулися на шиї сестри. Мирослава пообіцяла, що жінки-нащадки Феодосії заплатять за її гріх. Минатимуть роки, змінятимуться епохи. А жінки з роду Тодоровичів будуть приходити на цю скелю, одна за одною, відчувши все, що відчула Мирослава…. Кому вдасться розірвати замкнене коло давнього прокляття?

Грін Дж. та ін. Най сніжить [Текст]: Три романтичні історії на свята / Морін Джонсон; Джон Грін; Лорін Міракл; Пер. з англ. Г.Гнедкової. – К.: Видавнича група КМ – БУКС, 2017. – 304с.

Завдяки трьом популярним підлітковим авторам ця книжка випромінює святкову магію. Три автори — три чудово поєднаних між собою оповідки про кохання, романтику і поцілунки, від яких аж подих перехоплює.

Куява Ж. Говори, серце, не мовчи [Текст]: роман / Жанна Куява. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2019. – 272с.

Доля не була прихильною до Віри — ані краси, ані великої родини. Тільки надзвичайний редакторський хист, який допоміг знайти роботу й вижити в голодні дев’яності. Проте жіночого щастя Віра так і не пізнала. Жінка дістає роботу в престижній рекламній агенції та відразу розуміє: працівниці компанії — мовчазні рабині. Їхній начальник Іван Кавунчик — хтивий бабій. І якщо Віра не хоче втратити роботу, має прийняти його умови. Тут усі грають за його правилами. І секретарка Карина, і рекрутерка Олена, і двадцятирічна ейчарка Ксенія, яка мріє потрапити до ліжка начальника та яку він чомусь вперто ігнорує. Але ж коли всі мовчать, хтось має заговорити.

Лис В. Обітниця [Текст]: роман / Володимир Лис. - Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2019. – 352с.

Хтось дізнався про давній гріх старого Антона Личака, надіслав листа з єдиним реченням: «Час повертати борг» - і збурив його спокій. А в сусідки Ольги своя драма: її син закохується в дочку бізнесмена Єгора, і та відповідає взаємністю, - але юна пара не знає, що насправді вони брат і сестра. Повертається з колонії Богдан, засуджений за вбивство, якого не чинив. Його дружина обрала щастя з іншим, а донька й не підозрює, що в неї є тато. А ще поруч сестра дружини Віка і дивачка сусідка Алевтина, про яку в Старому місті ходять моторошні чутки…
Долі мешканців вулички з символічною назвою Обітниця переплітаються в тугий вузол, де свої драми і щемливі стосунки, давні й теперішні почуття. Кожен з них давав свою обітницю. Та чи кожен дотримався її крізь час?

Мак – Каллоу К. Янголятко [Текст]: роман / Коллін Мак – Каллоу; перекл. з англ. І.Паненко. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2019. -336с.

Книжка про долю і любов дівчини на ім’я Гаррієт Перселл. Перше нерозділене кохання, серйозна сварка з батьками, переїзд до будинку малознайомої жінки і дитина, німа дівчинка, яку Гаррієт називає просто — Янголятко. Усе це тільки початок. Початок книжки, початок життя Гаррієт. Далі буде ще багато друзів, багато чоловіків. А поруч завжди буде кмітливе, мовчазне та світле Янголятко...

Нікалео Н. Черешні з коньяком [Текст]: роман / Ніка Нікалео. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. -192с.

Цей світ ніколи ні на що не дає гарантій. І доля не пише попереджувальних листів. Журналістка Олена неочікувано для себе опинилася у непростій ситуації: її шлюб тріщить по швах. Вона намагається терпіти, а потім — відволікти себе від проблем. Її біль і гра заходять надто далеко. Шукаючи втіхи у свого однокласника, вона робить помилку, яка, можливо, зможе змінити усе її життя і довести: ніщо не було даремним…

Роман пронизаний чутливістю й переживаннями. Але, разом із тим, дуже життєвий, з буденними проблемами та сподіваннями, які близькі кожній людині.

Нікалео Н. Квітникарка [Текст]: роман / Ніка Нікалео. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2018. – 192с.

Вікторії завжди здавалося, що її шлюб щасливий та безтурботний. Але одного разу вона переконалася у зраді чоловіка на власні очі. І якби не найкраща подружка Мар'яна, Віка ніколи б не наважилась на зміни, адже з чоловіком їх пов'язує син. Вікторія знаходить у собі сили жити далі, творить себе, закохується і мріє про нову родину, про ще одну дитину, донечку. Їй постійно сниться дівчинка, яка здається знайомою і кличе Віку мамою, що її страшенно лякає і бентежить. Та життя жінки летить шкереберть, коли під час гінекологічного огляду в неї виявляють пухлину. Лікувати її береться гінеколог з бездоганною репутацією та жахливим характером...

Печорна О. Химерниця [Текст]: роман / Олена Печорна. - Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2020. – 384с.

 Микола — очільник провінційного містечка, місцевий «князьок», улюбленець долі. Та що він робить тут, у хаті старої відьми Шептулихи? Вона — його остання надія на порятунок доньки. Двоє найближчих друзів Миколи вже втратили найдорожчих. Тепер його черга. Але замість старої його зустрічає дивне дівча — химерниця, «що думки читає». Звідки вона взялася?

Доля не знає випадковостей. Колись Микола та його друзі вчинили страшну наругу. Вони забрали те, що їм не належало. І час поновлювати рівновагу. Час віддавати. Тільки щира жертва врятує доньку. Чим заплатить батько за власні гріхи? І ким насправді є та, яку потайки називають химерницею?..

 ПИСЬМЕННИК ШИРОКОЇ ДУШІ

115 років від дня народження Анатолія Івановича Шияна 

(1906 – 1989), українського письменника, драматурга

    5 квітня 1906р. народився Анатолій Іванович Шиян в українській слободі Борисівці на Білгородщині у родині селянина-маляра. Рідна слобода стала прообразом селищ, у яких розгорталися головні події творів письменника, — від ранніх оповідань, першої повісті “Баланда” (1930), де показане велике селище Слобода, і до роману “Гроза” (1936), який розповідає в основному про слободу Борисівку.

    Хоча молодий А. Шиян спершу й віддав перевагу лісництву, але вже в студентські роки літературне покликання настійно захоплює його. Ще під час навчання в лісотехнічному інституті (який він успішно закінчив у 1929 році), юнак дедалі активніше включається в літературне життя: входить до київської групи “Молодняк”, запально відстоює молодняківські позиції в гарячих творчих дискусіях того часу, робить перші спроби писати. Протягом 1930 — 1932 pp. побачило світ шість оригінальних збірок нарисів, оповідань, повістей. Одним з примітних ранніх оповідань є “Імандра” (1930).

    Звертався А. Шиян і до драматичного жанру (п’єси “Дружба”, “Коні”, 1933). Проте помітного успіху він тут досягне вже значно пізніше: в 50 — 60-і роки, коли вийдуть його історична драма про боротьбу козаків за волю і незалежність рідного краю під проводом легендарного отамана війська Запорозького Івана Сірка — “Де тирса шуміла” (1961), особливо ж — п’єси-казки для дітей “Івасик-Телесик”, “Котигорошко”, “Іван-мужицький син”, “Летючий корабель” та ін.

    У роки Великої Вітчизняної А. Шияна направляють у фронтову пресу,де його пристрасна публіцистика, оповідання друкувалися в армійських і центральних газетах, звучали по радіо, виходили окремими книжками — “Розплата” (1941), “Не здаюсь!”, “Землею рідною” (1942). Правдивим художнім документом про боротьбу наших патріотів у ворожому тилу була й видана невдовзі по війні документально-нарисова книжка “Партизанський край” (1946), а згодом вийшов роман “Хуртовина” (1979 — 1980), який 1980р. було відзначено літературною премією імені Андрія Головка.

У Києві мешкав у будинку письменників Роліті. Помер у 1989 році. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Твори Шияна Анатолія:

Бабуся і онук

Баланда

Біля великої води

Бусли летять до лісу

Вечірня пісня

Гроза

Де ви, сини мої?

Де тирса шуміла

Іван — мужицький син

Івасик-Телесик

Імандра

Козачок

Котигорошко

Лелеки

Любов

Мар’яна

На лузі

На острові Бірючому

Озерянки

Олеся

Партизанський край

Санто

Сестри

Син зачарованої Десни

Сіре каченя

Старший брат

Тиха обитель

Тишко

У лісі

У царство свободи

Ще треті півні не співали

Твори, які знаходяться в центральній бібліотеці ім.Ю.Словацького:

Шиян А.І. Твори в 3 – х. томах Т.1. Гроза: Роман; Мар’яна: Повість [Текст] / А.І. Шиян. – К.: Дніпро, 1986. – 526с.

Шиян А.І. Твори в 3 – х. томах. Т.2. Хуртовина: Роман. Кн. 1,2 [Текст] / А.І. Шиян. – К.: Дніпро, 1986. – 727с.

Шиян А.І. Іван – мужицький син: Казка: Оповідання: Повість [Текст] / А.І. Шиян. – К.: Веселка. 1986. – 222с.

Шиян А.І. Казки та оповідання [Текст] / А.І. Шиян. – К.: Веселка, 1976. – 148с.

                "У моєму краї рушники барвисті:

                стародавня  вишивка мого села"

    Українська вишивка бере свій початок з періоду трипільської культури, епохи пізнього неоліту. Цікаво, що перші вишивки на території України з'явилися ще за скіфів. Археологічні розкопки підтверджують, що знайдені на Черкащині фігурки чоловіків, створені ще у VI столітті, в своєму оздобленні мають не тільки структурні особливості українського одягу XVIII-XIX століть, а й елементи давнього орнаменту. Про той же орнамент розповідав і арабський мандрівник у своїх описах русів , які датуються  Х століттям.

      Вишивка - це і оздоблення одягу, і весільні рушники, і елементи, покликані прикрасити оселю: скатертини, фіранки, покривала тощо.  У вишивці визначають основні інтерпретації візерунків, які містять той чи інший елемент з широким смисловим навантаженням. Перш за все це  геометричний (Гуцульщина, Поділля, Полтава) та рослинний (Буковина, Волинь, Поділля, Побужжя) орнаменти.

       
    У зразках, створених переважно майстринями Північної Буковини, зустрічаються зображення людей і тварин. Хоча така регіональна прив’язка не є остаточною: відомо, що по всій території України були розповсюджені весільні рушники з вишитими птахами і навіть символічно зображеними молодятами.
    Значно пізніше, з налагодженням комунікації між регіонами і розвитком торгівлі, народився комбінований орнамент, який поєднує всі традиційні види в одне ціле. Він , до речі, є дуже поширеним у роботах сучасних майстрів.

          Найпоширеніші та найбільш шановані давніми українцями кольори – червоний та чорний. Вони вважалися магічними. Червоний свідчив про життєдайну енергію сонця, кохання, радість землі. Чорний – в жодному разі не колір смерті чи жалоби, як ми звикли вважати, швидше навпаки: пращури наділяли його магією життєвої сили рідної землі, він уособлював безліч таємних знаків і закликів до родючого ґрунту, що забезпечував урожай і достаток.
    Відповідно, білий колір символізує світло і високу духовність, синій – холод і воду (є дуже часто антиподом червоному), жовтий – відображає свободу і щастя. Щодо зеленого кольору, то він є найулюбленішим серед українців після чорного і червоного. Він символізує  ріст і розвиток, прагнення життя і молоду, дужу силу. Коричневий у вишивці ототожнюється із засіяною ріллею, а сірий – з рівновагою та здійсненням бажань.

        Українська вишивка,як унікальний код рідного краю. Так у  більшості районів Тернопільщини майстрині віддавали перевагу геометричним узорам. Насичені темні кольори. Особливо на Борщівщині – регіоні, який прославився на весь світ саме своїми унікальними вишиванками. Це зашиті повністю рукави із сильним переважанням чорного кольору (що символізує трагічні сторінки історії краю), також поздовжні косі смуги з повторюваними елементами. У вишивці присутній мотив калини – один з улюблених на Тернопільщині. Ягідні галузки часто зображали між двома пташками. Типовою тут була вишивка вовняними нитками. Тернопільські візерунки чіткі, контрастні, з об`ємними елементами.

   

    Кременеччина - це південна Волинь, де переважали  рослинні орнаменти над геометричними, кольорова гама включала  лише два кольори-червоний і чорний, вишивка виконувалась технікою «хрестик». Із рослинних орнаментів-це мак, ружа, лілія, листя хмелю, а з тваринних в основному - птахи: півні, зозульки, пави.

               

          Але в Кременецькій вишивці є свої особливості, які характерні тільки нашому регіону. Це мережки, які чергуються із смужками вишивки, вони присутні на рушниках домотканого полотна. Популярними фрагментами вишивки є берегиня (пишні стилізовані ружі у вазончику) у центрі, а по боках менші берегиньки у вазончиках. Вишивку можуть доповнювати ряди стилізованих лілій, відмежованих мережкою з обох боків. На рушниках вишивались півники, поміж віночків-квітів і вінців, що символізують Боже благословення. Між елементами вишивки – мережки. Мережками оздоблювали також вставки на жіночих сорочках з домотканого полотна. Саме ці особливості роблять кременецьку вишивку неповторною і вирізняють серед інших регіонів.

                      

          Розпочинаємо корпоративний проект народознавчого спрямування

«У моєму краї рушники барвисті : стародавня вишивка мого села» , мета якого полягає у зібранні старовинних та сучасних вишивок нашого краю, та ознайомленні всіх бажаючих з історією виникнення та технікою створення  української  вишивки та  знайомство зі знаними вишивальницями-трудівницями  нашого краю , які творять справжні шедеври, що заслуговують на  увагу.

   Гарні і талановиті люди живуть у мальовничому селі Плоске. Сьогодні розповідаємо про майстринь-вишивальниць Ольгу Варфоломіївну Саган та Галину Петрівну Січкун. Матеріал нам любязно надала бібліотекар бібліотеки-філії с. Плоске Алла Моронжук. 

     Ці невтомні трудівниці закохані в українську вишивку. Їхніми  невтомними  руками вишиті численні серветки та рушники, подушки та сорочки, блузки та плаття для всієї родини і навіть килими. Уміло кладуть вони різнобарвні візерунки на полотно ,вкладаючи в них всю свою душу.  

      Ольга  Варфоломіївна Саган надзвичайна господиня і берегиня свого роду, своєї  домівки.

Поряд з тим, що вона готує неймовірні українські страви, випікає запашні весільні короваї, вона ще й неперевершена майстриня-вишивальниця. Безліч весільних рушників пов’язали руки молодят, вишитими сорочками, блузками, платтями  красуються діти та внуки пані Ольги

Любов до української вишивки передала майстриня своїй онучці Оксані, яка з задоволенням та любов’ю  вишиває одяг для своїх рідних. 

                           

Роботи пані Ольги.

   

            Бджілка-трудівниця,так можна охарактеризувати плосківчанку Галину Петрівну Січкун. Ця жінка не знає спокою ні хвилини, обходячи господарство,  даючи лад в домівці ,на роботі, та й ще знаходить вільну хвилину на приємне захоплення-вишивання. Безліч вишитих подушечок, рушників, серветок, картин і навіть вишитий килим прикрашають оселю пані Галини. Диву даєшся, коли споглядаєш цей дивосвіт вишивки, адже в неї вкладено стільки праці,любові,терпіння.