«Останній день зими»

01.03 у читальному залі Публічної бібліотеки імені Юліуша Словацького відбулась творча зустріч митців Кременеччини «Останній день зими». Тут прозвучали авторські вірші та пісні. Сподіваємось, що така зустріч стане доброю традицією для нашої громади.

 15 лютого в Публічній бібліотеці імені Юліуша Словацького

 гостем був Oleksandr Marchenko.

Олександр Марченко - поет, співак, піаніст і автор пісень - вже протягом кількох років підкорює сценічні майданчики більше ніж у тридцяти країнах Європи, Азії та Африки. Його талант знайшов відгук далеко за межами рідної країни, але навіть отримавши визнання за кордоном, він залишається вірним своєму корінню і ніколи не розглядав можливості змінити громадянство. Олександр живе на два доми – один в Україні, інший в Італії.

На Батьківщині його творчість інколи визначають як "неформатну", однак за кордоном музикант давно здобув шану і любов глядачів. Уже чотири роки поспіль він співпрацює з італійською концертною агенцією, яка організовує виступи на понад двох десятках круїзних лайнерів.

Тернопільський бард Олександр Марченко представив свою авторську літературно-музичну програму, натхненну творами класиків української літератури. Твори таких знакових постатей, як Григорій Сковорода, Тарас Шевченко, Леся Українка та Іван Франко, є живими, актуальними й близькими серцям українців. Підхід автора до вибору матеріалів був дуже особистим. Олександр керувався власними перевагами, прагнучи донести до слухачів твори, які йому самому були найближче до душі. Митець вдало змішав відомі усім твори, як-от "Мені однаково" Тараса Шевченка, з менш популярними, наприклад, "Ой, горе тій чайці" Івана Мазепи. Виступ органічно поєднував пісні з декламаціями поезії та прози.

У 2002 році брав участь у зйомках італійсько-американського історичного документального фільму "Неаполітанське серце", створеного режисером Паоло Сантоні. У цій стрічці вперше в історії світового кінематографа виконав класичну неаполітанську пісню українською мовою, використовуючи власний переклад. Рецензії західних критиків на італо-американський фільм із його участю розпочиналися словами: "Український артист – неаполітанський класик". І сьогодні ми мали змогу почути її в живому виконанні, а ви можете чути запис при перегляді відео.

Олександр Марченко невимушено спілкувався із публікою, завойовуючи увагу своїм теплим голосом із оксамитовими інтонаціями. Його майстерність у виконанні творів змушувала переосмислювати вже знайомі хрестоматійні рядки і сприймати їх зовсім по-новому. 

 




                                                    
 





  
 




 

«Павло Тичина: 

сторінки поетичної спадщини»

(135 років від дня народження)

рекомендаційний список

    27 січня 1891 року народився український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч, автор слів Гімну Української РСР Тичина Павло Григорович.

    Тичина навчався в Чернігівській духовній семінарії та художній школі, мав чудовий голос і слух, співав у хорі при монастирі. Був диригентом капели імені Миколи Леонтовича. Завдяки зусиллям Павла Григоровича у дитячій бібліотеці створено хор, яким керував Григорій Верьовка. Поет самотужки досконало опанував майже 20 іноземних мов.

    В умовах тотального сталінського терору 1930-х, розстрілу одних і самогубства інших письменників, Тичина в низці «партійно витриманих» книжок поезій капітулює перед насильством. У творчості поета наступає художній спад, який пояснюється його конформістською позицією до тих негативних змін, які відбувалися у радянському суспільстві.

    У 1943 році став міністром освіти УРСР, 1953 – головою Верховної Ради УРСР.

    Помер П. Тичина 16 вересня 1967 року, похований на Байковому кладовищі Києва. Після смерті в його київській квартирі було відкрито «Літературно-меморіальний музей».

    Павло Тичина — одна з найяскравіших і водночас найскладніших постатей української літератури ХХ століття. Його поезія — це поєднання музичності, філософської глибини та чутливого реагування на події своєї епохи. Рання творчість поета, зокрема збірка «Сонячні кларнети», вражає образністю, ритмікою та новаторським звучанням, що стало справжнім відкриттям для української поезії.

    З роками творчий шлях Павла Тичини зазнавав змін, відображаючи складні історичні й суспільні процеси. Попри суперечливі оцінки, його спадщина залишається важливою частиною національної культури й викликає постійний інтерес у читачів, дослідників та молоді.

    Запрошуємо до бібліотеки ім.Ю.Словацького звернутися до творів Павла Тичини, щоб глибше пізнати багатогранний світ його поезії та відчути силу українського слова.

Рекомендаційний список літератури

Тичина, Павло. Вибрані твори [Текст] : у 2 т. Т. 1 : Вірші ; Поеми / П. Тичина. — Київ : Українська енциклопедія, 2011. — 608 с. — (Бібліотека української літературної енциклопедії. — Вершини письменства).

Тичина, Павло Григорович. За всіх скажу, за всіх переболію... [Текст] : вибрана поезія, проза / П. Тичина, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка, НАН України ; підгот. текстів, передм., комент. та прим. С. Гальченка. — Київ : Основа-принт плюс, 2021. — 764 с. — Вид. присвячене 30-й річниці Незалежності України.

Тичина, П. Золотий гомін [Текст] : вибрані твори / П. Тичина ; упоряд. С. Гальченка. — Київ : Криниця, 2008. — 608 с. — (Бібліотека Шевченківського комітету).

Тичина, Павло Григорович. Йде весна [Текст] : вірші : для дошк. віку / П. Г. Тичина ; іл. Є. Матвєєва. — Київ : Веселка, 1983. — 10 с. : іл.

Тичина, Павло Григорович. Лісові дзвіночки [Текст] : вірші / П. Г. Тичина ; іл. Н. Денисова. — Київ : Веселка, 1982. — 32 с. : іл.

Тичина, Павло. Не бував ти у наших краях [Текст] / П. Тичина // Степова пектораль : поетична антологія : від Т. Г. Шевченка до наших днів. — Одеса, 2011. — С. 77-78.

Тичина, Павло Григорович. Твори [Текст] / П. Г. Тичина ; вступ. стаття С. Тельнюка ; портр. П.Г.Тичини В.Чебаника ; іл. В. Голованова. — Київ : Молодь, 1976. — 240 с. : іл. — (Шкільна бібліотека).

Тичина, Павло Григорович. Цвіт в моєму серці [Текст] : вірші та поеми / П. Г. Тичина ; упоряд. та авт. передм. С. Тельнюк. — Київ : Веселка, 1986. — 142 с. : іл.