9 – 10 серпня - страшний день в історії Кременця

9-10 серпня 1942 р. німецькі карателі розпочали ліквідацію ґетто. Під час проведення такої акції члени нечисленного єврейського збройного підпілля розпочали перестрілку з німцями та українською поліцією, внаслідок чого загинуло кілька осіб. У відповідь німецька охорона відкрила вогонь по в’язням. У ці дні за містом в колишньому тирі Якутського полку було розстріляно близько 5 тис. дітей, жінок та євреїв похилого віку. Розстріли з пістолета у потилицю здійснювали гестапівці, трупи складали у спеціально виритий канал, перед розстрілом з євреїв знімали одяг та забирали коштовності і прикраси. 11 серпня 1942 р. німецькі жандарми разом з українськими шуцманами відібрали з ґетто 1 тис. 200 євреїв-спеціалістів (юристів, лікарів, інженерів, бухгалтерів, адвокатів, професорів, вчителів) і під конвоєм відправили у с. Білокриницю Кременецького району, де їх розстріляли протягом шести наступних днів. 18-24 серпня 1942 р. на території тиру було знищено близько 3 тис. 500 дітей, жінок та людей похилого віку. До 30 серпня 1942 р. було розстріляно близько 12 тис. осіб. З 24 серпня по 2 вересня 1942 р. додатково було вбито 2 тис. євреїв на території Кременецької тюрми. Проти ночі 2 вересня 1942 р., після масового знищення єврейського населення міста, всі будинки, що знаходились на території ґетто, були спалені. Після цього відбулась масова облава, в результаті якої тих, хто вижив (близько 1 тис. євреїв), знищили. До кінця 1942 р. в стінах гестапо було розстріляно близько 600 осіб з мирного населення. Пережити Голокост вдалося лише 14 євреям.