30 років від дня смерті Платона
Микитовича Воронька

Платон Микитович Воронько (1913-1988) - український радянський поет. Лауреат Сталінської премії третього ступеня (за збірки поезій «Добрий ранок» і «Славен мир»).

Платон Воронько народився 18 листопада 1913 року в селі Чернеччина. Його батько був ковалем, дід - кобзарем. З 10-річного віку хлопчик виховувався в Охтирському детгородке, де і закінчив школу-семирічку. У 1932 році закінчив автотехникум і навесні того ж року за путівкою ЦК комсомолу поїхав в Таджикистан на будівництво Вахшское будівництво. Там же почав писати свої перші вірші. У 1935-1937 роках служив у РСЧА. У 1938-1941 роках навчався у Московському літературному інституті імені М. Горького.

Добровольцем пішов на радянсько-фінляндську війну 1939-1940 років. Був бійцем лижного батальйону, командував групою, що діяла у ворожому тилу. У роки Великої Вітчизняної війни воював у винищувальному батальйоні, потім з травня 1943 року - в партизанському з'єднанні С. А. Ковпака. Командував групою мінерів-підривників, потім Олевським партизанським загоном. Брав участь в Карпатському рейді. Взимку 1944 року він був важко поранений; на санях через лінію фронту його доставили в Київ.

У 1945-1946 роках працював у редакції журналу «Дніпро». Брав участь у роботі Всесвітньої конференції демократичної молоді у Лондоні. У 1947-1948 роках був відповідальним секретарем комісії по роботі з молодими авторами СП СРСР. Поет був також обраний членом правленияи президії СП УРСР. У 1950 році П. Н. Воронько обраний депутатом Київської міської Ради депутатів трудящих та членом правління і президії СП УРСР. Депутат ВР УРСР 10-11 скликань.

Перу Платона Воронька належать книги «Партизанський генерал Руднєв» (1946), «Добрий ранок» (1950), «Славен мир» (1950), «Любі друзі» (1959), «В ім'я волі твоєї» (1974), «Бистрина» (1983) і ін

Вірші Воронько присвячені партизанам, молоді, боротьбі за мир, дружбу народів, соціалістичному будівництву. Їм притаманні життєстверджуючі інтонації, яскравий національний колорит. Багато з них стали масовими піснями («Комсомольці, вперед!», «Кінь вороний» та ін).

Поет писав також вірші для дітей. Велике місце в творчості поета займають вірші для дітей: «Наше щастя», «До Сталіна», «Квітучий край», «Твоя книжка» та ін

П. Н. Воронько помер 10 серпня 1988 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Книги які знаходяться в нашій бібліотеці:

Воронько П.М. На рідному порозі: [Текст] Вірші, поеми, казки. – К.: Веселка, 1983. – 111с.

Воронько П.М. Ніколи не хвалися: [Текст] Вірші/Худож. Харлампієва Н. – К.: Веселка, 1986. – 16с. – (Перші книжечки дит.садка).

Ворнько П.М. Осениця: [Текст]  Лірика. – К.: Рад.письменник, 1983. – 142с.

Воронько П.М. Подорожник: [Текст] Поезії. – К.: Дніпро, 1995. – 196с.

Воронько П.М. Помагай: [Текст] Вірші/Худож. К.Щепкіна. – К.: Веселка, 1981. – 12с.

Воронько П.М. Совість памя’ті: [Текст] Вірші та поеми. – К.: Дніпро, 1980. – 519с.

Воронько П.М. Хвалився кіт.  [Текст] /худ. Н.Закревська. – К.:Махаон – Україна. 2009. – 16с. (прочитай мені вірші).

Воронько П.М. Читаночка: [Текст] Вірші та казки. – К.: Веселка, 2007, 2007. – 95с.: Іл. – (Українській дитині).